Культура щастя в бізнесі

Опитування, що було проведене в США серед власників статків від $10 млн, здивувало дослідників. Більшість багатих людей зізналися, що проблем у них більше, ніж грошей, на які їх можна вирішити. Що заважає їм насолоджуватися життям і відчувати себе щасливими?

---

---

Ваче Давтян, засновник “Промкабель-Електрика“, мережі магазинів “Пан Електро”

Орієнтація виключно на матеріальний показник, такий як ВВП або прибуток компанії, призводить до сумних результатів. Адже чим більше викурять сигарет, тим більше ВВП. Чим більше вирубають дерев, тим більше виросте ВВП. І це робить людей більш нещасними — погіршуються умови життя, гонка за задоволеннями призводить до деградації. За останні 50 років дохід американців зріс у 4 рази, а рівень щастя знизився. Таким є парадокс Істерліна, який показує відсутність прямого зв’язку, починаючи від якоїсь мінімальної суми, між доходом і рівнем щастя. Що ставить під сумнів правильність орієнтації виключно на показник ВВП.

Чи можливе щастя в бізнесі?

Бізнес підхопив світовий тренд щастя. Особливо явним він став після виходу книги Тоні Шея “Доставляючи щастя”. У компанії Google та багатьох інших з’явилися директори по щастю. І все більше компаній вважають головним показником не прибуток, а щастя співробітників і “клієнтів”. І показники говорять самі за себе — в щасливих компаніях люди працюють на 31% ефективніше, на 66% менше хворіють і на 125% менше вигорають. З них на 51% менше йдуть люди.

Як же лідеру створити культуру щастя у себе в компанії? Для цього потрібно самому стати щасливою людиною. Чому ж більшість лідерів нещасні? Вони живуть у постійній боротьбі за статус. Високий статус у дикій природі означає більше шансів на виживання. І хоча часи змінилися — нам вже не потрібно виживати і воювати за статус, ми продовжуємо діяти інстинктивно. Ми захищаємо свій статус і прагнемо підвищити його будь-якою ціною. Тому постійно сперечаємося, критикуємо або принижуємо інших, адже це найшвидший спосіб піднятися самому.

“У щасливих компаніях люди працюють на 31% ефективніше, на 66% менше хворіють і на 125% менше вигорають. З них на 51% менше йдуть люди”

Лідер, який постійно бореться за статус, — це слабкий лідер. Він принижує людей, займається мікро-менеджментом і не встигає вирішувати завдання компанії. Він набирає слабких, щоб на їхньому тлі здаватися розумнішим. А ті, в свою чергу, переймають стиль лідера, постійно воюючи за статус між собою. В результаті виникають конфлікти, які знищують творчу енергію команди.

Чим більше страху, тим менше залученості та довіри. Культура страху була ефективна за часів рабовласництва, а зараз вона заважає компанії бути успішною і гальмує розвиток.

Чотири позитивні ролі лідера нової епохи

Авторитет — будьте прикладом і беріть на себе відповідальність. Не можна змусити співробітника приходити вчасно, якщо сам запізнюєшся на роботу. Ви повинні стати прикладом тієї поведінки, яку хочете бачити в інших. Компанія є дзеркалом свого лідера, якому іноді складно побачити себе з боку. Тому просіть зворотний зв’язок. Найміть “адвоката диявола”, який буде говорити вам правду в обличчя.

Візіонер — мрійте, генеруйте ідеї, стежте за трендами. Щоб розвиватися, читайте статті та книжки про майбутнє і тренди на 10-20 років. Попросіться на екскурсію в компанії з інших сфер, особливо з ІТ.

Учитель — вчіться самі і розвивайте команду. Наберіться терпіння і повторюйте багато разів одне і те ж. Те, що очевидно для вас, неочевидно для новачків. Регулярно забезпечуйте зворотний зв’язок фахівцям. З професіоналами працюйте як коуч — запитуйте і допомагайте їм самостійно знаходити відповіді. Через помилки ми вчимося і приходимо до перемог.

Делегуйте співробітникам все, що можливо. Залиште собі тільки те, що можете зробити лише ви. Порахуйте, скільки часу заощадите за рік, делегувавши завдання, яке ви, наприклад, робите 30 хвилин щодня. Це 120 годин, або 15 робочих днів (три тижні). Тож негайно інвестуйте час в навчання і передачу цього завдання співробітнику.

Товариш — створюйте атмосферу довіри і поваги. Концентруйтеся не на слабких, а на сильних сторонах команди. Підтримуйте і підбадьорюйте людей. Піднімайте їх енергію, переводячи негатив в позитив. Кожен день робіть компліменти мінімум п’яти людям. Залучайте співробітників в процес прийняття рішень, вислуховуючи їхні думки.

Не сидіть в своєму кабінеті і не штрафуйте людей. Я практично не знаю ситуацій, щоб це спрацювало. У більшості випадків людина зробила не так тому, що або не знала, як правильно робити, або неправильно зрозуміла завдання. В обох випадках це відповідальність керівника.

Культура щастя — це не модний тренд, який зійде нанівець. Компанії, які не впровадять культуру щастя в найближчі 5-7 років, ризикують опинитися на узбіччі історії. Така культура дає не лише відмінні довгострокові результати, а й можливість насолоджуватися самим процесом досягнення цілей. А що може бути для бізнесу краще за “щастя й успіх” в одному флаконі?