Інкубація яець - розрахунок бізнесу

Виробництво їжі — галузь, що найбільш динамічно розвивається в Україні. Але якщо попередні два-три роки гроші крутилися все більше у переробці, то зараз серйозні кошти інвестуються вже й у джерела сировини. Оскільки курчата, каченята, гусята, індичата – це майбутні кури, качки, гуси, індики (тобто сировина для м'ясопереробної промисловості), ми знову повертаємось до теми інкубаторного бізнесу. Тим більше що попередня публікація (у №13 від 27 березня 2000 року) викликала масу прохань розповісти про пташиний двір докладніше. До того ж, зараз лютий на дворі — час, коли підприємці починають закладати на інкубування яйця.

СИТУАЦІЯ НА РИНКУ - Інкубатор за 0,5-4 тис. дол.

За даними виробничо-наукового об'єднання “Укрптахопром”, 1990 року в Україні було 550 інкубаторіїв, інкубаторно-птахівничих підприємств (ІПП), племінних господарств та птахофабрик, у яких працювало 3,7 тис. інкубаторів. 1989-1991 роки були зірковими для вітчизняного птахівництва. Поголів'я птиці становило 243 млн., щорічно вироблялося 16-17 млрд. шт. яєць. У 1990 році було закладено в інкубатори 1190 млн. шт. яєць, виведено 836 млн голів пташенят.

Після розвалу Союзу почали "загинатися" та інкубатори. Першими "лягли" племінні господарства, як найменш рентабельні. Потім настала черга інших пташників. Але підприємства, які змогли втриматись на плаву, останнім часом нарощують обсяги виробництва пташиної молоді.

За офіційною статистикою, 1999 року в галузі було відзначено невелике піднесення, проте неврожай зернових 2000 року позначився негативно і на птахівництві. Підвищення ціни корми змусило підприємства знизити поголів'я птиці, і процес відновлення пернатого стада відбувався менш активно. Якщо в 1999 році, за даними "Укрптахопрому", було проінкубовано 188,9 млн яєць, виведено 140 млн голів молодняку (з них 60 млн реалізовано птахофабрикам та іншим господарствам, 80 млн - населенню), то в 2000 заклали на інкубацію всього 1 ,34 млн. яєць, а світло побачило лише 94,6 млн. жовторотиків. Населенню було продано 51 млн голів (тобто на 36% менше), з яких 14 млн - водоплавних пташенят.

Щоправда, у цих статистичних даних не відображено діяльність дрібних приватних господарств. Адже побутові та напівпобутові інкубатори жодному обліку не піддаються. До того ж, в Україні багато умільців (голь на вигадки хитра), які самостійно виготовляють інкубатори, а вирощених пташенят з успіхом реалізують населенню. Можливо, саме продукція, вироблена у приватному секторі, і компенсувала ці 36% (29 млн голів) — різницю між продажами населенню 2000-го та 1999 року.

Але! За останній рік суттєво змінилися умови оподаткування сільгоспвиробників. Якщо раніше їм час від часу списували борги з ПДВ та інших платежів до бюджету, то зараз більшість цих платежів просто скасовано (див. БІЗНЕС №8 від 19 лютого 2001 року, стор.9, №5 від 29 січня 2001 року, стор.53 ,54). Крім того, готується до виходу у світ урядова програма з умовною назвою “Птахівництво України”. За словами представників МінАП, в основу програми можливо буде закладено дотування виробництва м'яса птиці. Отже, є велика ймовірність, що рентабельність даного бізнесу цього року суттєво зросте.

Співвідношення ціна – якість для вихідного матеріалу – штука неочевидна.

Яйця, що закуповуються у населення дешевше (курячі — на 30-40%, гусячі та качині — в 2-3 рази), ніж на племгосподарствах, але дають більші втрати і не гарантують високої продуктивності пташиного молодняку.

Дорогі, але якісні інкубаційні яйця збільшують термін окупності інкубатора. Але вирощування породистих курчат зазвичай приваблює більше покупців.

До речі, згідно з офіційною статистикою, у 1995-1997 роках несучість курей неухильно знижувалася. А за останні два роки вона помітно зросла та майже досягла рівня 1990 року. Можлива причина - прихід на птахофабрики нових власників (див. також БІЗНЕС № 1-3 від 15 січня 2001, стор.32-34).

За оцінками фахівців-птахівників, інкубацією займатися вигідно.

На великих підприємствах, де процес виробництва "пернатих" починається з інкубування для власних потреб (і не тільки) молодняку і закінчується убоєм дорослого птаха, рентабельність власне інкубування може становити більше 50% (за умови наявності власного батьківського стада), на менших - 30 -45%.

Середня рентабельність ІПП, що входять у виробничо-наукове об'єднання “Укрптахопром”, становила 2000 р. 

оду 9,6%. (Для порівняння: 1998 року середня рентабельність була 18,3%, 1999 року — 8,5%.) Фахівці об'єднання пояснюють таку низьку рентабельність тим, що до “Укрптахопрому” входять племінні господарства, які завжди були збитковими. До того ж ціни на енергоресурси, що підскочили, позначилися на зростанні собівартості процесу інкубування та догляду за птицею. Зросла ціна на корми для птиці також сприяла зростанню виробництва.

Якщо обмежуватися маленьким, кишеньковим, інкубатором, свого стада можна не мати. Але краще все-таки завести кілька десятків пернатих — з тих же економічних міркувань.

Прорахуємо зразкові витрати на закупівлю та утримання кількох інкубаторів.

Вартість встановлення на 10 тис. курячих яєць (або 3,7 тис. гусячих) - $2,2 тис. (12,1 тис. грн.). Ціна інкубаційних курячих яєць на спеціалізованих підприємствах – 0,5-0,55 грн. за один шт. яєчної та 0,96 грн. - За 1 шт. м'ясної породи. Усього на закупівлю яєць для однієї повної закладки в цей інкубатор доведеться витратити від 5,5 тис. грн. до 9,6 тис. грн.

Витрати електроенергії на один період інкубації у такій машині становитимуть близько 60 грн.

Ціна добових бройлерів (курчат м'ясної породи) - 1,8 грн. за голову, курчат яєчної породи без сортування за статтю (всі разом - і півники, і курочки) - 0,7-0,95 грн. за голову, курочок яєчної породи - 1,4-1,9 грн. Зазначимо, що реалізація курчат без сортування знижує рівень рентабельності і витрати на придбання інкубатора окупляться не за один сезон. Але відрізнити "хлопчика" від "дівчинки" в курячому випадку непросто, тут кваліфікація потрібна.

Враховуючи, що не з усіх яєць з'являються курчата, виторг від реалізації партії складе від 5,95 тис.грн. (за ціною 0,7 грн. за голову) до 15,2 тис. грн. (по 1,9 грн.).

До витрат належить і вести. Сьогодні на більшості птахівницьких підприємств працівникам платять 150-200 грн.

Якщо вирішено спеціалізуватися на курятині, то витрати на обладнання окупляться за п'ять-шість закладок або за три-чотири місяці (тобто за сезон) при продажу бройлерів.

На гусятах "штучне гніздо" окупається ще швидше. Ціна інкубаційних гусячих яєць від племптицегосподарств - від 2 грн. до 3 грн. за один шт. (качиних - 1,3-1,5 грн. за 1 шт.). У населення гусячі яйця можна купити по 0,7-0,8 грн., а качині – по 0,33 грн. В інкубатор, про який йшлося вище (10 тис. яєць у “курякому” еквіваленті), міститься 3,7 тис. гусячих яєць. Витрати на закупівлю яєць становитимуть від 7,4 тис. грн. до 11,1 тис. грн. Ціна одноденного гусенята — від 5 грн. до 6 грн. Враховуючи відсоток виходу, виторг від реалізації молодняку може коливатися в межах 13,8-16,7 грн. І вже після другої закладки піде прибуток. Необхідно враховувати, що водоплавний птах має особливий попит у місцевостях, розташованих поблизу водойм.

Більш обережні підприємці зазвичай починають працювати з інкубаторами місткістю 1250 курячих або 500 гусячих яєць. Наприклад, сільське фермерське господарство "Незалежність" (Чернігівська обл.) стартувало так. Наприкінці літа на племзаводі купили 700 голів гусей. Навесні стадо почало приносити яйця, які закладали в інкубатори. Усього на фірмі вісім інкубаційних машин та одна похідна камера. Закладку яєць у всі установки проводять послідовно через кожні три-чотири дні. За цей час гуси "наносять" нову партію яєць. Такий ритм роботи зручний і в період появи гусенят на світ. Партію в 400 голів, за словами фермерів, легше реалізувати, аніж більші партії.

Ще більше знижуються ризики, якщо використовувати побутові інкубатори місткістю 70 курячих яєць кожен. Варто розпочинати невеликий бізнес із придбання двох-трьох таких установок. Згодом, коли "наб'ється рука", з отриманого прибутку можна доукомплектувати парк.

На придбання 10 інкубаторів (за ціною 125 грн) знадобиться 1250 грн. Витрати на закупівлю сировини становитимуть від 350 грн. (700 шт. яєць по 0,5 грн. за 1 шт.) до 672 грн. (По 0,96 грн. за 1 шт.), Залежно від породи. Витрати на електроенергію за період інкубації в усіх 10 машинах затягнуті на 25 грн. Виторг від реалізації курчат бройлерів складе 1000-1070 грн.; курчат яєчної породи - від 440 до 1200 грн. Тобто для старту знадобиться лише 1,5 тис. грн., які повернуться за сезон. Використовуючи міні-інкубатори, можна одночасно (але в різних інкубаторах) виводити каченят, гусенят, індичат, курчат декоративних курей, перепелів, цесарок та іншого птаха, залежно від замовлення і кількості установок. А ось страус у таких установках не виведеш. (Про страуси див. БІЗНЕС №44 від 30 жовтня 2000 року.)

ДОЗВОЛИ І ПРИМІЩЕННЯ

Спеціальних дозвільних документів для заняття інкубаторським бізнесом, на щастя, поки що не передбачено. Достатньо виконати необхідні формальності щодо реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Коштуватиме це при реєстрації приватного підприємця 25,5 грн., під час реєстрації юридичної особи — $90-400.

Інкубатори можна розміщувати в будь-якому приміщенні, що обігрівається. Якщо ви починаєте з малого (з одного інкубатора на 1,25-2 тис. курячих яєць або кількох побутових інкубаторів по 70 яєць), то поставити їх можна навіть у будинку, на дачі та ін. Головне, щоб приміщення було сухим і без протягів (Температура повітря не нижче 20оС).

Починаючи серйозне виробництво, варто орендувати і приміщення, і інкубатор на інкубаційних станціях, оскільки зараз багато таких підприємств не працюють, а працюючі часто завантажують потужності далеко не повністю. Орендна плата в кожному випадку буде різною і дуже залежить від особистих контактів конкретного птахівника. У разі оренди виробничих потужностей є сенс укладати договір лише на кілька місяців (з лютого-березня до червня).

Існують два способи експлуатації інкубатора: разове завантаження всієї машини та завантаження партіями.

Кожен спосіб має свої плюси та мінуси.

Поступова закладка застосовується в тому випадку, якщо інкубатор є великим і немає можливості зібрати необхідну кількість яєць. До того ж і виводок з'являється поступово, а це зручно з погляду збуту. В даному випадку можна ще й заощадити небагато енергії. Адже під час інкубації спочатку потрібно обігрівати ембріон, а на 14-15 день він починає сам виділяти тепло. Якщо ж другу закладку робити через 11 днів, то знову закладені яйця поглинатимуть зайві калорії. Щоправда, на думку фахівців, цей підхід порушує режим інкубації, що спричиняє погіршення якості висновку. Мінусом поетапної закладки є і те, що доведеться додатково купувати вивідну камеру, де з'являтимуться пташенята, тому що для них потрібен інший температурний режим. Це додатково збільшить початкові витрати (ціна цієї установки на 500 голів – близько 500-700 грн.).

При одноразовій закладці температурний режим дотримується точніше, але відразу з'являється велика кількість пташенят, продати яких за день проблематично.

Фахівці радять починати з інкубаторів на 1,25-2 тис. яйцемісць, особливо, якщо у вас немає гарантованого ринку збуту.

Для підтримки необхідної вологості величезні машини постачають автоматичною системою. У міні-інкубаторах для цього просто встановлюють посудину з водою. Варто зауважити, що для яєць різних видів птиці потрібна різна вологість повітря. Наприклад, яйця водоплавного птаха у другій половині інкубаційного періоду треба охолоджувати, для цього їх додатково обприскують водою.

Перед закладкою в інкубатор яйця необхідно обробляти дезінфікуючими засобами (наприклад, "Веркон S", "ББ-1"), щоб молодняк не хворів. Обробляють тими самими складами самі інкубатори, приміщення, посуд для птиці тощо. 50 г препарату коштує 6 грн., для обробки використовується 2% розчин. Купують цю “хімію” у ветеринарних аптеках.

Іноді яйце потрібно перевертати, як роблять у природі птахи- квочка, для того, щоб зародок не прилип до шкаралупи. У промислових інкубаторах для цього є спеціальні пристрої, в міні-установках процедуру проводять вручну щонайменше двічі на день.

Стабільність температурного режиму протягом усього інкубаційного періоду – основна умова успішного виведення пташенят. Температурні коливання під час інкубації можуть позначитися на здоров'я жовторотиків і навіть спричинити загибель зародків. Щоб уникнути цього, великі інкубаторні підприємства раніше були "запитані" за першою категорією, тобто, електроенергію на них не відключали. До того ж, на птахофабриках встановлювали дизельні електрогенератори, які запускали в екстремальних ситуаціях.

Зараз споживачеві можуть будь-якої миті відключити електроенергію. Тому необхідно звернути увагу на наявність аварійного живлення в конструкції промислової або напівпромислової інкубаційної шафи. Якщо там не передбачено альтернативної системи підігріву (вбудованої газової пічки, наприклад), доведеться купити дизель-генератор. (Про них ми писали у БІЗНЕСі №44 від 30 жовтня 2000 року, стор.35-37.)

Для міні-установок така покупка може виявитися розкішшю – вартість буде такою самою, як самого інкубатора (інша річ, що генератор у господарстві – річ все одно корисна). Тому при покупці побутового інкубатора необхідно звернути увагу на матеріал, з якого він виготовлений. Один із основних критеріїв – збереження тепла. Нині у продажу є інкубатори, виготовлені з пінопласту. На вигляд це неміцний матеріал, однак у разі відключення електроенергії він дозволяє зберігати потрібний режим протягом п'яти годин. При тривалому відключенні доведеться використовувати гумові грілки, наповнені гарячою водою.

Інкубатори, як правило, оснащені всіма необхідними приладами — насамперед термометрами, та психрометрами (вимірювачами вологості), автоматикою для підтримки температурного режиму. Показання термометра бажано перед використанням звірити з медичним. На випадок перегріву промислові та напівпромислові інкубатори оснащені аварійними вентиляторами.

Зауважимо, раніше виробники тяжіли до малих та середніх "ящиків". Останнім часом на ринку з'явилися великі та дуже великі інкубатори. Наприклад, на ПП “Круликівський” (Зміїв, Харківська обл.) розробили установки на 10 тис. та 16 тис. курячих яєць. Деякі фірми пропонують промислові інкубатори на 56 тис. яйцемісць, що були в експлуатації. Так, МП "Сервісбуд" (Світловодськ) продає інкубатори "Універсал-55" виробництва ПО "П'ятигорськсільмаш".

ЗБУТ

Перш ніж купувати інкубатор, необхідно ретельно "промацати" ринки збуту. Ще до придбання обладнання ви повинні знати, де і як продаватиметься майбутній молодняк: чи то на ринку, чи то на замовлення конкретним споживачам. Якщо на ринку, варто заздалегідь вирішити проблему транспорту. (Для перевезення 500-1000 голів молодняку до місця реалізації можна обійтися легковим автомобілем.)

Якщо ж збути всю партію швидко не вдалося, то годувати навшпиньки потрібно спеціальним комбікормом для добового молодняку (причому для різних видів птиці корм різний). Щоправда, при цьому втрачається товарний вигляд малечі.

При укрупненні виробництва (до 5-10 тис. яєць за закладку) має сенс придбати для перевезення молодняку спеціальну машину з кондиціонером. І тоді торгувати можна буде не лише на найближчому ринку, а й там, де дорожче заплатять.

І ще про збутову політику. Підприємці, які вже кілька років займаються виведенням пташенят, не рекомендують працювати за давальницькою схемою: брати у населення замовлення на інкубування яєць, принесених замовником. Зазвичай, у разі вихід становить трохи більше 20%. Односельці ж думатимуть, що решту пташенят підприємці привласнили.

ПЕРСОНАЛ

На одній із сільськогосподарських фірм із усім пташиним господарством (догляд за стадом, обслуговування восьми інкубаторів) справляється одна людина.

На підприємствах заробітна плата робітника залежить кількості отриманих пташенят. Шкала оплати на кожному птахівничому комплексі розробляється своя (суму 150—200 грн. на місяць ми вже називали, але це не догма).

У приватників оплата зазвичай залежить від собівартості, кількості замовлень і рівня реалізації молодняку.

А взагалі, інкубація яєць – класичний сімейний бізнес. Але перш ніж зайнятися ним, необхідно запастись спеціальною літературою (ця стаття вичерпним керівництвом до дії не є). Тільки після глибокого “входження в тему” можна визначити: яку кількість коштів вкласти в закупівлю обладнання та яєць, яку площу виділити для розміщення інкубатора та спеціального вольєра з підсвічуванням, клітин для утримання молодняку тощо.